Дорошовецька бібліотека
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27
Статистика

В нашому селі розповідають

На березі швидкоплинної річки Дністер між трьома зеленими пагорбами – велетами розкинулось село Дорошівці. Здавна його називали Тригір’ям або Межигір’ям. Назва Дорошівці – слов’янська, вона утворена від імені основи засновника села. За переказами старих жителів, назва Дорошівці порівняно нова. Появилась вона десь у 16-17 ст. Народна пам’ять зберігає легенду, за якою в селі Тригір’я робив зупинку з своїм військом ватажок Дорошенко. З того часу с.Тригір’я   стало зватись Дорошівці.

Інша легенда розповідає, що в с.Тригір’я зупинявся зі своїм військом не Дорошенко, а Дорош, який втікав від поляків і турків. Місцевість стали звати Дорошева долина, а згодом Дорошівці.

Існує переказ, який твердить, що назва Дорошівні походить від прізвища пана Дороша, який захопив долину Тригір’я, де проживала лише одна сім’я Анаки. Поступово тут почали заселятися наймити, слуги пана та інші люди, так виникло нове село – Дорошівці.

Інша легенда говорить, що першими поселенцями у нашій місцевості були шевці, які добре знали свою справу і брали за роботу велику плату. Люди, що йшли у цю місцевість, казали, що йдуть до дорогих шевців. Згодом простіше – до Дорошівців.

Село Дорошівці розташоване на правому березі Дністра. На території села поселення існували дуже давно, ще до нашої ери. Про це свідчать рештки стоянок, знайдені під час розкопок в селі.

 

«Городище»

Частини села і поля мають свої назви. Назва одного із полів Городище. Вона свідчить, що в давнину на цій місцевості були укріплення воєнного характеру. Очевидно Городище – це залишки з тих часів, коли Буковина була у складі Молдавської держави, а остання знаходилась у васальній залежності від султанської Туреччини.

Старожили розповідають, що на місці Городища років 250 тому існувало турецьке укріплення, яке було знищене під час захоплення Буковини Австрією. Зараз на Городищі знаходиться пам’ятник – кам’яна плита із написом «Археологічна пам’ятка…»

Розповідають, що на цьому місці під плитами турки закопали скарби золота. Але те золото ніхто не може відкопати. Бо турки, коли прикопували золото, то сказали якесь заклинання. Звичайно, знаходились в давнину сміливці, які пробували відкопати ті плити. Але відразу звівався сильний вітер, дощ, блискавка і люди покидали цю місцевість.

Городище знаходиться на самій горі Дністра, а на схилі вниз до Дністра у гущі дерев є печера, в яку також ніхто не може далеко зайти. Напевно ця печера і зв’язана з тими легендарними золотими скарбами турків. Тому що і сюди, щоб увійти, треба знати заклинання. Чоловікам, які пробували сюди зайти, причувався якийсь свист, гуркіт. А коли вони заходили ще глибше, свист наростав, здіймалася буря і чоловіки, перелякавшись, верталися.

Існує переказ, що багато років тому в Дорошівці приїжджав один чоловік із міста Львова. Він знав це закляття, але побоявся його сказати, бо це загрожувало йому смертю. Він лише розказав, що робити допитливим чоловікам, щоб дізнатися це закляття. Треба стати біля входу у печеру, поставити два дзеркальця одне проти одного. А між ними укласти дерев’яну паличку і закляття можна побачити у відображені дзеркальця.

Неподалік від кам’яної плити, ближче до поселення Вигнанка (хутір), знаходяться два високі щомби (горби). А між ними є велика долина у вигляді западини із стрімкими схилами. Існує легенда, що на цьому місці колись був замок велетенський. А жив у ньому злий чаклун. Замок той відчинявся великим золотим ключем, який був розміром 1-1,5 метра. Після смерті злого чаклуна зашуміла земля, затряслися гори і замок завалився. Кажуть, що і тут  були сміливці, які хотіли відкопати той золотий ключ і дізнатися, чи насправді тут був колись велетенський замок. Але коли вони вкопали землю до п’яти метрів, почалася надзвичайна буря. Звіявся сильний вітер, який мав силу осліплювати людей, підносити їх у повітря. Так і сталося. Одного чоловіка вітер осліпив, другого зніс в долину до Дністра, а третього взяв з собою. Так більше про цього чоловіка й не було чути і ніхто його не бачив.

А інший переказ твердить, що саме у цьому замку переховувалися турки і ховали свої скарби золота. І напевно, під час захоплення Буковини Австрією, коли вони вимушені були тікати, ці золоті скарби прикопано було на Городищу.

Пошук
Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Друзі сайту

Філія Заставнівської ЦБС
Безкоштовний хостинг uCoz